Орієнтовна
схема аналізу уроку з географії.
1.Тема
уроку .
2.Мета
уроку (чи
відповідає вона педагогічним вимогам);
дидактична передбачає:
формування конкретних елементів географічних знань: уявлень, понять, законів,
закономірностей; взаємозв’язків та взаємозалежностей між об’єктами і явищами
природи; формування власне предметних умінь; формування знань і вмінь про
спеціальні методи дослідження природи (наприклад, формування поняття "дослід”,
уміння виконувати дослід…);
розвивальна передбачає:
розвиток всіх психічних процесів учня, що відбуваються шляхом оволодіння
відповідними видами діяльності; формування уявлення чи поняття про способи
раціональної навчальної діяльності та вміння виконувати їх (наприклад,
формувати уявлення про спосіб складання цілісної характеристики природної зони
за типовим планом);
виховна передбачає:
формування певних компонентів тих чи інших якостей особистості.
3.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань; урок формування умінь і
навичок; урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок; урок
застосування знань, умінь і навичок; контрольний урок; комбінований урок.
Нестандартний урок. Інтегрований урок. Відповідність типу уроку його
дидактичній меті.
4.Структура
уроку: макроструктура (доцільність виділених етапів,
залежність їх послідовності від типу уроку); мікроструктура етапів
(ефективність застосування вибраних методів і прийомів навчання, у тому числі
робота з підручниками, картами, таблицями, схемами і т.д.); самостійна робота
(вид, місце у структурі уроку, тривалість, ефективність, способи перевірки);
використання наочних методів і засобів навчання географії.
5.Змістовий
компонент уроку: вибір навчального матеріалу з даної
теми та його дидактичний аналіз (обсяг, виділення основних елементів знань у
формі фактів, уявлень, понять, базових умінь і навичок; методика їх формування
тощо); використання міжпредметних зв’язків; використання різних видів
пізнавальних завдань, їх доцільність.
6.Розвивальний
компонент уроку : розвиток уміння цілеспрямовано
сприймати різними органами чуття; раціонально запам’ятовувати і відтворювати;
вміння створювати в уяві певні об’єкти і явища природи; розвиток умінь
раціональної навчально – пізнавальної діяльності (самопланування, самоорганізація,
самооцінювання, самоаналіз); розвиток умінь користуватися різними джерелами
пізнання (підручники, посібники, карти, таблиці, схеми, газети та журнальні
статті, теле- та радіоповідовлення тощо); розвиток власне предметних вмінь.
7.Мотиваційний
компонент уроку: всебічний показ учителем вагомості теми
уроку в курсі вивчення географії і для учня особисто; спонукання до
зацікавленості предметним змістом і до діяльності його засвоєння; засоби
активізації навчальної діяльності учнів (проблемний виклад матеріалу чи
елементи проблемного навчання, програмоване навчання, дидактична гра, цікава
пізнавальна інформація тощо); прийоми локальної мотивації на кожному етапі
уроку; емоційний фон уроку (стиль спілкування з учнями, комунікативні уміння
студента – практиканта, темпоритм уроку тощо).
8.Виховуючий
характер уроку: виховний потенціал змісту навчального
матеріалу, організація уроку як важливий чинник виховання, професійна
майстерність студента – практиканта.
9.Контроль
та оцінювання знань, умінь і навичок учнів : методи
перевірки знань, умінь і навичок ( усне, письмове та комбіноване опитування;
графічні та практичні роботи; робота з контурними та іншими видами карт;
складання та аналіз таблиць, схем, картосхем; програмовий контроль, тестова
перевірка; спостереження за виконанням учнями пізнавальних завдань тощо); форми
педагогічної оцінки (емоційне ставлення, оцінне судження, оцінка - бал).
10.Організаційна
чіткість
уроку організація класу до уроку, готовність учнів, завершеність кожного етапу
уроку, логічний взаємозв’язок; зміна видів діяльності, розподіл часу.
11.Загальна
оцінка результативності уроку.
|